"Печалі дим"

Честер Фінч

Печалі дим струмує у гайку, і дим гіркий струмує в моїй долі. Ну що змінив я на своїм віку? Кому зігрів я серце захололе? Собою… І для себе… І в собі… Обмежував, викреслюючи кола. І в душу не пускав ні чужий біль, ні нарікань, що чулися здовкола. На чорні ґудзі душу застібав, щоб зберегти у ній високе світло. Та звідки чорна узялась журба, що в ній живе і щозими, й щоліта?.. Та ще закрався невивідний сум, що із очей струмує чорнувато. А через серце йде щербатий струм, що мою постать крутить та горбатить. Ходжу бездумно стежками крутими, І все довкола вже мені знайоме, І вітер не свистить, і не шепоче Лише мої рукописи розносить... Печалі дим туманом огорнув, Не видко в ньому, де кінець дороги Лиш силуети втрачених надій, У далині розгледіти я можу.

2024-09-07 22:03:06

Інші вірші поета

"Подарована небом" "Край Землі" "Мої проблеми" "Ти до мене прийшла наче з казки"

Інші поети

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Mila Kaminska

@kammille

Poet of Dark Rose

@Poet_of_Dark_Rose

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1967

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5680