Поема "Розмова зі страхами" Частина 1

Честер Фінч

(Поет) Я знову бачу вас, страхи мої.. Від вас, бажаю я втекти. Але вже досить втеч, та боротьби. Ми з вами розібратися повинні! Чому вчиняю помилки? Засумнівався? Чи ви в цьому невинні? І як зробити перший крок, не боячись відмови? Чому так важко? Проясніть мені! (Страхи) А ти хлопчина нас образив, гадаєш просто бути сміливим? А ми? А якже ми? На кого ти, вже нас покинеш? Тремтить рука, коли пишеш твори, і голос вже хрипкий стає, коли співаєш.. Це ми наш друже, це все ми! Без нас, би ти давно сміливим став! Забувши нас, втрачаєш помилки.. Хіба ж це погано? Скажіть мені.. Я мрію стати вільним від ваших дорікань.. В житті мені, ви ніяк не допомогли! А тільки гірше, став я жити.. Від вас вже користь, не знайти..

2023-05-25 23:11:33

Інші вірші поета

"В пошуках скарбу" "Місце наших мрій" "Моя Країна" Поема "Дорога"

Інші поети

Edelweiss

@Edelweiss

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Eiffel

@Miss_Eiffel

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

3000

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2972