"Останній крок"
Ніхто не може нам допомогти.. Ми самі шукали сутності, спокути. Пройшов шлях, більше не повертаюсь,я в тенети люті. Вже відпущений в небо цей птах доброти. І малюю картини яскраві свої.. Цей момент - моє спасіння душі. Хто всередині порожній, переконайтеся самі. Зрозумійте, який ваш злочин? Бути справжнім,чи бути лише у самоті. Здутий війною, після червоного моря. Прийдуть ще часи,спокійні,прозорі.. Хто друг і хто ворог? Скажіть ви мені? У руці лише маю.. Втрачені дні. . Будь тільки собою, останнім героєм. Не дозволяй їм забирати свої думки! Залишився один,пам'ятай свої помилки..
2023-03-11 22:09:55
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно! 👏🔥 В мене немає слів, щоб передати свої емоції від цього прекрасного вірша.
Відповісти
2023-03-12 21:16:16
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую за приємні слова❤️
Відповісти
2023-03-12 21:30:26
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5167
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5896