"Душа моя"
Честер Фінч
Душа моя-безодня дум, простих та щирих. Нічого в тій душі, нема такого. Чого б не зрозумів, вже кожен з вас.. Прощався з тугою своєю, і цю журбу, залишив на вокзалі. Той страх щоденний, що часто так, у серце проникав.. Я вже прогнав, я вже його прогнав! Собі блукав, у своїй пустелі. Та вже немає в ній, страждань та боротьби! З собою я, розмову мав відверту. Він зрозумів, всі свої помилки.. Душа моя-морський прилив. Спокійний океан думок, вже неквапливих.. Тривоги ці, розбили хвилі мрій..
2023-07-14 21:42:20
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Я також полюбляю поговорити з розумною людиною - з собою😉👍 А якщо серйозно - класний вірш! Мені подобається як Ви ділитись своїм, глибинним... Це дуже цінно! 🙏☀️Я спостерігаю за метаморфозами Вашої душі - вони дивовижні!💖🔥
Відповісти
2023-07-15 05:50:22
1
Інші вірші поета
"Пустеля Мрій" "Сутність моя" "Місця безтурботні" "Актор"
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Millane Robert
@millane_gays_lover
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5304
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2882