"Місця безтурботні"
Готичні костели, мощені алеї. Пейзаж цих лісів яскраво-зелений.. Все манить, так манить до себе.. У задимлених містах, не знайти таких краєвидів. Ти невже, так вже звик? До забруднених міст, без добра та надії.. У сільському пейзажі-вся краса незбагненна! І ріки, і степи, пам'ятають напевно.. Коли я ходив, дитинчам там маленьким.. Все згадаю, про дім, про сади та городи.. Про часи безтурботні.. Без краплі тривоги.. А зараз пройшли ті роки квітанкові. Ходжу я по місту, не знайти тут любові.. Лише смуток, тривога, журба і туга.. Всі тікають за місто-де душа ожила..
2023-06-01 08:16:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1820
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2116