"Так хочеться"
Так хочеться пожити ще рік, Побачити на світанку хвилі в морі, Сосну на старому червоному косогорі І з труби рідного будиночка димок. Так хочеться обійняти своїх онуків, Їм показати гарні краєвиди, Усі скелі, що стоять у нас на варті, Місця народження поем, легенд, віршів, та бардів. Їх навчити любити свою країну, Де прадідів на віки залишилися душі, У горах, у полях, на морі та на суші Вони зберігають нам уночі тишу. Стежити, як правнук зробив перший крок, Щоб не впав, розставлять свої руки, Запобігти печалі та розлуки, І зберегти сім'ї святе вогнище. Так хочеться піднятися на скелю, Нирнути, як у дитинстві, в море з висоти, Ковтнути духу сили, краси, І від друзів почути похвали. Бажань багато, стільки, скільки років, Виконати їх так важко в наші дні, Але я відкрию маленький секрет - На мить лише в дитинство, і в юність зазирнути! Бажаєм ми усі.
2024-09-07 19:10:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1777
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992