"Так хочеться"
Так хочеться пожити ще рік, Побачити на світанку хвилі в морі, Сосну на старому червоному косогорі І з труби рідного будиночка димок. Так хочеться обійняти своїх онуків, Їм показати гарні краєвиди, Усі скелі, що стоять у нас на варті, Місця народження поем, легенд, віршів, та бардів. Їх навчити любити свою країну, Де прадідів на віки залишилися душі, У горах, у полях, на морі та на суші Вони зберігають нам уночі тишу. Стежити, як правнук зробив перший крок, Щоб не впав, розставлять свої руки, Запобігти печалі та розлуки, І зберегти сім'ї святе вогнище. Так хочеться піднятися на скелю, Нирнути, як у дитинстві, в море з висоти, Ковтнути духу сили, краси, І від друзів почути похвали. Бажань багато, стільки, скільки років, Виконати їх так важко в наші дні, Але я відкрию маленький секрет - На мить лише в дитинство, і в юність зазирнути! Бажаєм ми усі.
2024-09-07 19:10:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6161
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5167