"Покинутий Романтик"
Серед лугів та степу. Нам зорі світили яскраво. І все неначе мертве.. Та оживе під ранок. Береза у гаю,часи ті пам'ятає. Коли гуляли вдвох ми. Під зорями ночами. Невже все зникнути повинно? І ці гаї, верба та біля хати.. Мої пісні що під гітару, я співав тобі. Невже для тебе значення не мають? Затихло все.. І ці пісні лунати перестали.. І вже гаї пропащими були.. Часи пройшли, вже парубка не стало.. А він чекав.. та все чекав її..
2023-01-04 22:26:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3538
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2066