"Актор"
Честер Фінч
Цю роль я граю вже чимало років Мене актором всі назвати хочуть Це лиш сарказм,чи справді так і є? Я це незнаю,і зрозуміти наврядчи зможу. Мабуть з роками думка ця прийде. Цей кожен ранок неначе вже сценарій я читав.. Мені все не сподобалось,все сіро Змінити хочу,маю кращий я фінал. Але чому сценарій не змінити? Скільки дублів ще має бути Щоб зрозумів я вже нарешті. Це лише-театр! Бесмертних,відданих,щасливих. Я на цю роль потрапив випадково Мене взяли відразу без промови Я запитав: А глядачів буде багато? Ти не хвилюйся, весь зал має прийти.. І ось на сцені маю мікрофон у вухах Стою перед людьми,яких я бачу перший раз Не чую оплесків,ні звуку.. Зала пуста їх вигадав всіх я!
2022-11-08 18:58:34
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Не знаю як описати свій захват. Ваші вірші прекрасні. Вони змушують відчувати емоції й сенс. Я такі вірші люблю.
Відповісти
2022-11-19 17:51:56
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую велике❤ Я ціную вашу оцінку, для мене це важливо!
Відповісти
2022-11-19 17:52:54
1
Інші вірші поета
"Я граю в життя" "Шлях" "Світло проникає" "Пишу тобі листа, о радість серця мого"
Інші поети
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2274
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1546