"Реквієм свого буття"
Рахую дні, і місяця та ночі. Все щось планую, бути справжнім хочу! Ліки від болю та журби своєї. Все віднайти бажаю у сувоях тих.. І гори ці, величні недосяжні. І ці дороги стоптані неначе, кожен з них, пройшов вже їх. Роки все йдуть, пливуть за небокраєм.. Краса очей її мене оберігає. Вже не зійти із розуму мені.. Я тут залишусь ненадовго. Помрію про квіткові я сади. Серед руїн, ми тут лиш випадкові. Не з світу цього, створені вже ми.. І відкриття диявола дається важко. Хоча і знаю, я його роки. Тепер і з ним прощатися я маю. Це вже останній реквієм вже мій.
2023-02-17 22:13:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1744