Поема "Козак та Пані"
Частина 2
(Козак)
Я також вас, не в силах вже забути!
Мої брати все мовлять вже мені;
-Та що нема інших бабів? Зациклився ти вже на ній!
І так і є..
І з думки ваші очі, не полишають вже мене..
Забудьте ви, того хлопа що при дорозі, у ранах, кровью мав стекти...
Живіть життям яким ви жили!
у цих хоромах неземних, не залишитися мені!
Забуду і я вас, ця зустріч вже остання!
Я з нашими братами, приїхав по припаси, зброю, та нічліг.
І зустріч з вами, знову випадковість...
Забудьте ви мене, вже навіть у сні!
(Пані Анна)
З тобою я, і жити стану!
Маєток цей, ця духота кімнат..
Все так набридло!
Хочу на волю я, втекти із клітки, як той птах...
І бути у твоїх обіймах, які мені так потрібні.
Без тебе, життя вже моє, не життя!
І байдуже мені, ця панська кров, ця шляхта, та тюрьма!
(Козак)
У вас є чоловік! Діти і згодом будуть!
Не треба вам пригод, та небезпек.
Залишти ви думки про це!
Та попрощаємось ми з вами...
Ці зустрічі, пусте...
Я маю честь, повагу, і руйнувати сім'ю вашу, я не стану!
Вклоняюсь низько вам, моя чарівна пані.
Цілую вашу руку, та вуста.
І дякую вам щиро, за порятунок, простого козака...
(Художник картини: Войтковський Тадеуш)
2023-08-05 23:11:46
4
0