"Коли помрем, та заростем квітками"
Коли помрем, та заростем квітками. У споминах не раз ще оживем. Та серед сотню років, на місці тих могил. Буде садок, цих квітів чарівних.. Квітучий сад, гортензій та троянд. Всі будуть раді бачити ці квіти.. І серед цвіту мальв та різних трав. Будуть вже бігати, щасливі діти. Коли помрем, тоді будемо жити.. Але уже, не на землі.. І квіти у саду що так розквітли.. Будуть квітнути, на радість всім..
2023-06-09 19:01:21
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528