"Коли помрем, та заростем квітками"
Коли помрем, та заростем квітками. У споминах не раз ще оживем. Та серед сотню років, на місці тих могил. Буде садок, цих квітів чарівних.. Квітучий сад, гортензій та троянд. Всі будуть раді бачити ці квіти.. І серед цвіту мальв та різних трав. Будуть вже бігати, щасливі діти. Коли помрем, тоді будемо жити.. Але уже, не на землі.. І квіти у саду що так розквітли.. Будуть квітнути, на радість всім..
2023-06-09 19:01:21
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2649
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2274