"Сім'я"

Честер Фінч

Щоб людина від холоду не застигла, Не засмоктав його життєвий вир, Він повинен мати надійний тил, Де перев'яжуть, обігріють вдома. Любов'ю захистять його від бід, Що, мов міни, ставить нам епоха. І нехай війна вже триває багато років, Одна лише радість у людини є: Що чекають на нього вдома, рідні очі І смуток у мить піде, і буде світліше, В темних місцях... Сім'я - джерело радості і щастя, Любові невичерпне джерело. І в ясну погоду, і в негоду Зберігає сім'я і цінує його. У вирії справ, в польоті думок Ми віддаляємось від рідних розмов, І серед буденності, сірого кольору Втрачаються фарби, яскравих відтінків Лише залишаються, сірі тони, Які нам не потрібні! Сім'я - це безмежна турбота, та спокій, У кожного з нас, свої болячки, Але лиш в сім'ї, ти знову живий.

2024-09-13 14:21:09

Інші вірші поета

"Скрипач" "Зоряна Ніч" "Стоїть галера моя" "Страждальної душі поет"

Інші поети

Solo Frau

@frausolo

Йоганн Верес

@Iwan_

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12418

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2064