"Чудовий день"
Честер Фінч
Чудовий день, щоб розпочати знову. Порожні обіцянки, і жменю помилок. І серед прокурених алей, закрию знову, я рота на замок.. Я не промовлю ані слова! Про біль та смуток втрачених років. Побачив у відображенні я своєму. Людину що є в'язнем своїх мрій.. Чудовий день, щоб дарувати радість, плекати, цінувати та кохати. І друзів вірних у дорозі зустрічати. На якій, ніколи не ходив.. Чудовий день, щоб бути справжнім. Не бути тим, ким баче тебе люд. А тим простим, нещасним та відвертим.. Який завжди блукає у тенетах. Своїх ілюзій дивних, неземних..
2023-05-13 21:27:18
1
0
Інші вірші поета
"Відьмак" "А я не розчи́нюсь" "Говори мені" "Ти-друг чи ні?"
Інші поети
Ali Gurbanov
@Aliscorp
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11394
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1645