"Пустеля Мрій"
Честер Фінч
І каву річкою в безсоння пічкаю. Побитий звичками, і зранку голова не моя.. Весь у теоріях складних залишуся. Я все будую світ-без каяття.. Колись казав треба вміти прощати.. Та я себе прощати не зумів. Я за минулий рік, більше втратив, чим зберіг. Слова мої, неначе зліт птахів.. Все відлітають у теплі краї. Вас зберегти нажаль не мав я сил.. Та був розбитим навкуги. І рік пройшов як ніби у тумані. Не бачу я вже тих, з ким по дорозі йшов разом. На цій дорозі втрачених багато. "Пустеля мрій" не зберегла добро.. (Примітка: Пустеля мрій-місце нездійснених бажань, цілей, мрій.)
2023-01-01 12:36:01
3
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Честер Фінч
@Coffee Content Взаємно😉
Відповісти
2023-01-05 14:59:23
1
Честер Фінч
@Coffee Content Якщо будуть у вас запитання, запитуйте я відкритий для розмови)
Відповісти
2023-01-05 15:01:14
1
Coffee Content
@Честер Фінч Добре, домовились!
Відповісти
2023-01-05 15:03:08
1
Інші вірші поета
"Крила кохання" "Яка різниця" "Руїни часу" "В нас за вікном сніги не йдуть"
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2065
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3923