"Пустеля Мрій"
І каву річкою в безсоння пічкаю. Побитий звичками, і зранку голова не моя.. Весь у теоріях складних залишуся. Я все будую світ-без каяття.. Колись казав треба вміти прощати.. Та я себе прощати не зумів. Я за минулий рік, більше втратив, чим зберіг. Слова мої, неначе зліт птахів.. Все відлітають у теплі краї. Вас зберегти нажаль не мав я сил.. Та був розбитим навкуги. І рік пройшов як ніби у тумані. Не бачу я вже тих, з ким по дорозі йшов разом. На цій дорозі втрачених багато. "Пустеля мрій" не зберегла добро.. (Примітка: Пустеля мрій-місце нездійснених бажань, цілей, мрій.)
2023-01-01 12:36:01
3
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Честер Фінч
@Coffee Content Взаємно😉
Відповісти
2023-01-05 14:59:23
1
Честер Фінч
@Coffee Content Якщо будуть у вас запитання, запитуйте я відкритий для розмови)
Відповісти
2023-01-05 15:01:14
1
Coffee Content
@Честер Фінч Добре, домовились!
Відповісти
2023-01-05 15:03:08
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11523
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2639