Щось забуте (продовження)
Керо Лайн
Їм не поталанило опинитися в омріяному місці, в омріяний час, Але гра на сопілці Їхній ідеальний романс. Вони не дивились ані в небо, ані у землю. Лиш перед собою погляд тримали, Аби тішитись коханій, Аби тонути в романі. Ця мелодія була протяжна, Наче цівка меду, що ллється із глека, Мов танець завів до човна, До білих баранців, Що заберуть у моря. 06.07.2023.
2023-07-11 10:39:24
3
0
Інші вірші поета
Щось забуте Хіба я не той, хто говорив про любов? Америка, Європа Поїзд ''Якщо''
Інші поети
_.scorpion._
@x_scorpio_x
➒ ➊ ➊
@call911immediately
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2166
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13458