- Напарник? Ммм зрозуміло – сказав Логан зарозуміло подивившись на хлопця.

- По твоєму обличчю можна побачити неприязнь до мене, цікаво ... - з хитрою посмішкою промовив Альтер так само дивлячись на вовка.

- Давно ви з Ран знайомі?

- Вже як рік - відповів той підійшовши до подруги та обійняв за плечі.

- Аль, ти говорив про фестиваль відьом, розкажеш новенькому про нього? - Запитала фея забравши подругу від нього.

- Фестиваль відьом? Що це? – здивувався король.

- Цей фестиваль є яскравим і цікавим моментом у цьому королівстві , на ньому збираються всі жителі цього королівства, також на фестивалі проходять різноманітні заходи, які приносять задоволення всім присутнім - відповів Альтер.

- Зрозуміло, Ран ти підеш на свято? - з усмішкою спитав перевертень, подивившись на дівчину.

- Так, я з напарником йду - відповіла ельфійка, відвівши погляд в інший бік.

- Ти казала що він твій напарник - здивовано сказав хлопець, показавши пальцем на ельфа.

- У мене два напарники, Альтер та Ден, я йду з Деном на свято – відповіла Ран.

- А я з Альтером – радісно вимовила фея притулившись до руки хлопця.

- Ясно, якщо ти не проти я піду з вами - сказав Логан , продовжуючи дивитися на ельфійку.

- Ти і сам добре прогуляєшся і відпочинеш, там буде ярмарок ще й багато всього цікавого

У цей момент до них підбіг хлопець і різко підняв Ран, тим самим покружлявши з нею.

- Ааааа! Ден! - злякано гукнула вона.

- Раааан! - радісно скрикнув він, поставивши дівчину не відпускаючи з обіймів.

- Божевільний... - сказала та розгубившись.

- О Альтер! Ось ти де – з усмішкою сказав Ден відпустивши подругу.

- Довго чекав? Вибач, заговорили вони мене-сказав Альтер усміхнувшись та подивившись на Еліс.

- Пробач, давно не бачила його - зніяковіло відповіла фея.

- Значить, це і є твій напарник? - хмикнувши спитав Логан підійшовши до ельфа - Він тебе хоч захистити зможе?

Як не дивно вони були однакового зросту і гарної атлетичної статури.

Стоявши напроти одне одного вони зі злістю та зневагою переглядались поглядами.

- Чи можу я йому ікла підрівняти? - Запитав Ден почавши розминати пальці рук.

- Дивись не зламай свої кволенькі ручки

- Я вас зараз у землю живцем закопаю якщо багато говоритимете - спокійно сказала Ран ставши між ними.

- Вибач - сказав Логан.

- Постараюся більше не встрявати в це - сказав Ден з усмішкою дивлячись на ельфійку.

- От і добре, Логане йди в будинок, ми скоро прийдемо - сказала вона не дивлячись на хлопця.

- Добре, - сказав він пішовши.

Поговоривши ще з хвилин двадцять Еліс та Ран зайшли додому.

Прийшовши на кухню, вони втрьох сіли поїли і пішли відпочивати.

Наступного ранку Ран почала збиратися на роботу.

Вона одягнула легкі чорні штани, легку темно зелену сорочку і взула зручні чорні черевики.

Волосся змогла закласти у маленький хвостик.

Одягнувши маску, дівчина нарешті таки зібралася виходити, як тут до неї підійшов Логан.

- Ти щось хотів? - Запитала вона натягнувши на руки рукавички зі шкіри.

- Ти надовго?

- Яка різниця? Коли зможу тоді і прийду, хто знає ... може бути і не повернуся - відповіла Ран і вийшла з дому.

- Успіхів! Бережи себе! - Крикнула Еліс підбігши до відкритих дверей і закричавши в слід подруги.

- Ти теж бережи себе! - Відповіла та помахавши рукою продовжуючи віддалятися від будинку.

- Вона хоч на свято встигне? - спитав він у феї.

- Так, фестиваль через чотири дні, вона навіть виспатися встигне - відповіла дівчина, зайшовши назад у будинок.

Ран за кілька хвилин дісталася загону.

Ден та Альтер стояли біля входу в ліс.

Ден одягнувся у чорні щільні штани та чорну сорочку, взув чорні черевики.

Альтер одягнувся в сіру сорочку та коричневі штани, взув коричневі черевики.

Волосся заклав у пучок.

- Ране! - радісно скрикнув Ден - Ми вже зачекалися

- Вибачте, цей перевертень ніяк відстати не може - відповіла дівчина, подивившись на хлопця- Кіра вже пішла?

- Так, вона сказала що піде перша - відповів Альтер.

-  Ну добре, пішли тоді

- Чорт рукавички забув - засмучено сказав Ден шукаючи по кишенях.

- Візьми ці - сказав Альтер, давши другу запасні.

- Дякую

Навколо стояли величезні темні як ніч дерева, йдучи потрібною стежкою вони розглядали все, що тільки знаходили.

Тріо нарешті таки дісталися до їхньої подруги , світловолоса дівчина навприсядки розглядала слід на землі.

- Кіро , ти вже щось знайшла? - Запитала Ран підсівши до дівчини.

- Бачу тільки сліди гоблінів - відповіла вона подивившись на подругу - Думаю його люди десь у глухий кут лісу зайшли

- Ми як завжди зверху маємо дивитися? - спитав Ден.

- Так, я і Ран тут розберемося - відповіла Кіра підвівшись.

- Добре тоді продовжуємо, - сказала Ран.

Хлопці дістали своє спорядження для лазіння по деревах, забравшись нагору, вони без проблем почали переміщатися з дерева на дерево.

Дівчата тим часом шукали сліди.

– Ти на фестиваль підеш? - Запитала Кіра.

- Так, Ден запросив , з ним і піду – відповіла дівчина.

- Дай вгадаю, Еліс з Альтером? - з усмішкою спитала вона.

- Як завжди, він їй подобається дуже

- Мда ... навіть сумно

- Чому? - здивувалася Ран, подивившись на дівчину.

- У всіх кохання, а у мене робота - з сумом у голосі відповіла Кіра.

- Може спробуєш із перевертнем? Він теж один - запропонувала дівчина - І так, любові немає це все по-дружньому

- Ні дякую, краще однією бути ніж з ним - сказала Кіра - Хіба по-дружньому? Він сам просив щоб тебе взяли в команду, сумніваюся, що у нього до тебе немає почуттів

- Хаха не сміши , які почуття? - Засміялася ельфійка і зняла маску - Важко ховатися коли всі знають хто ти

- Впевнена? Ти ж так добре ховаєшся та й багато хто вже забув як звати тебе і хто ти насправді

- Кіро , той хто шукає мене живе зі мною під одним дахом, важко приховувати хто я насправді ... - відповіла Ран.

- Знаєш, краще будь ельфійкою на ім'я Ран, ніж якоюсь принцесою - втікачкою

- Я назавжди залишусь Ран, щоб не сталося

- Це правильно, Ден не віддасть тебе, та й ми не збираємося віддавати , доречі коли розповісиш йому хто ти?

- Знаю, дякую за допомогу та довіру – усміхнувшись відповіла дівчина - Якщо чесно я про це ще не думала

- Може на фестивалі розповісиш? - запитала Кіра.

- Буде можливість тоді і скажу - з легкою усмішкою відповіла Ран.

- Хах підемо, нам ще групу розвідки шукати

- Погнали, до речі, а вони табір влаштували?

- Так - коротко відповіла Кіра.

- Де цього разу?

- Майже в середині лісу – відповіла Кіра.

- Значить, завтра ввечері будемо там?

- Так