Нарешті настала ніч.

Всі заснули, й наша втікачка вирішила діяти.

Принцеса, взявши ножиці відрізала собі волосся, вони стали довжиною нижче по вуха.

Фарбуватися вона вирішила пізніше, швидко переодягнувшись та тихо спустившись вниз, юна леді накинула плащ й побігла до стайні.

Вивела від туди скакуна і швидко його екіпірувавши вона пішла до сарайчика в якому жив Віві.

Тихо постукавши у двері, дівчина відчинила їх.

Хлопчик прокинувся побачивши перед собою принцесу сказав:

- Пані? Чому ви так пізно?

- Милий, немає часу пояснювати, швидше збирайся і поїхали

- Щось трапилося? - спитав хлопчик прокинувшись , взявши з собою все найнеобхідніше.

- Я пізніше поясню, а зараз нам треба бігти поки не пізно - відповіла вона посадивши хлопця на сідло та застрибнувши разом з ним.

Дівчина вкрила його плащем і сказала сильно триматися за гриву.

Хлопчик так і вчинив.

Тієї ж миті вони зірвались з місця, залишивши за собою купу пилу.

Бігли вони швидко.

Приблизно до ранку вони були дуже далеко від королівства, з такою швидкістю, як у Верета, вони могли дістатися південних земель всього за чотири-п'ять днів.

Настав ранок.

Усі почали прокидатися.

Як тут на вежах засурмили про те, що приїхали гості.

Королева з Королем були здивовані так як вони повинні були приїхати через два дні але всеодно пішли зустрічати.

Перша карета була чорна із золотом.

З неї вийшов вовк , а за ним його мати.

Вони підійшли та привітали їхні високості.

Потім під'їхала біла карета.

То був сонячний ельф.

Він так само був зі своєю матір'ю.

Зайшовши до замку, вони пішли до кімнати для гостей.

Королева попросила покликати молоду пані для того, щоб познайомитися з нареченими.

Поки служниця пішла за принцесою, а інші розмовляли.

- Так, значить ваш рід золотих перевертнів? Це чудово, що такі вельможі захотіли взяти нашу доньку заміж - з усмішкою сказала королева.

- Мені вона сподобалася, в ній є те, чого немає в інших принцесах - відповів принц.

- Чи можемо ми дізнатися про ваше ім'я пане? - спитав король.

- Моє ім'я Логан Скайлер король перевертнів

- Прекрасне ім'я – з усмішкою промовила королева.

- Ваші величності, вибачте, що перебиваю, але думаю , що найкраща пара для вашої дочки, це я, тому що я теж ельф, а він вовк - сказав Піарс посміхаючись.

- Ну, це вже наша дочка вирішить, - відповів король.

До кімнати зайшла стривожена служниця.

- В...вибачте пані Ельміра , я не знаю як вам пояснити - зам'явшись намагалася сказати служниця.

- Щось трапилося ?

- Ваша дочка ... вона зникла - сказала вона боячись реакції.

- Як зникла? - здивовано запитала Ельміра, вставши та вийшовши з кімнати, попрямувала до покоїв своєї дочки.

Але зайшовши туди вона побачила лише кілька зрізаних волосин на підлозі.

Жінка почала кликати варту, наказавши знайти принцесу, вона пішла до стайні.

За нею пішли всі ,  не побачивши там коня, Ельміра наказала привести людину, яка мала відповідати за нього.

Але й тут їй сказали, що він теж зник.

Король та Королева були розлючені й в розсіяності.

- Ви не хвилюйтеся, я знайду вашу дочку – сказав Логан.

- Я так само шукатиму принцесу

- Тоді хто перший її знайде той стане її чоловіком - відповів король.

Через деякий час вони роз'їхалися королівствами.

Кожен зібрав по кілька лицарів із собою та кожен вирушив своїм шляхом.

Поки вони збиралися минуло три дні і принцеса нарешті дісталася вільного королівства.