Настав ранок, Ран вже була з лісовими ельфами.

- Кіро!  Я піду у східну частину лісу чергувати – гукнула дівчина в масці.

*******************************************

Кіра, блакитноока ельфійка, довге біле волосся і кругле обличчя, мініатюрний ніс і пухкі губи, одягнена в білу блузку та коричневі штани з підтяжками, взута в чорні чобітки.

Вона лісовий ельф.

*******************************************

- Добре, будь обережна!  - крикнула вона

Дівчина, дійшовши до східної частини, почула виття вовка.  Вона відчула мурашки, що пробігали по її спині , але все ж таки вирішила підійти і подивитися, що там.  Прийшовши до місця, вона виявила сліди крові на траві.

Кров... - сказала вона, доторкнувшись двома пальцями до плями і піднесла до носа, щоб понюхати її.  - Перевертень, видно сильно поранений...

Через секунду виття пролунало знову, і дівчина пішла в напрямку звуку.  Вона побачила, як на землі лежить перевертень, він стікав кров'ю.  Підбігши до нього, вона побачила, що його рука тримає закривавлений бік.  Дівчина в масці швидко сіла поруч, діставши з невеликої сумки сік деревію, роздрібненого та розмішаного в баночці.

Дівчина обережно піднесла баночку із соком деревію до губ перевертня, примовляючи м'яким голосом:

- Пий, це допоможе на деякий час зупинити кров.

Перевертень, ледве випив сік, і його тремтяче тіло почало заспокоюватися.  Дівчина уважно оглянула його рани та акуратно промила їх чистою водою зі своєї сумки.  Потім вона наклала на рани марлі, щоб зупинити кровотечу та запобігти інфекції.

- Вам скоро буде краще, ви повинні бути обережні, у цих лісах небезпечно.

Перевертень кивнув, висловивши свою подяку.

- Давай повільно піднімайся - сказала Ран, допомагаючи вставати.

Провівши його до безпечної зони, дівчина почала кликати своїх друзів.

До неї спустилися двоє хлопців.

- Що трапилося?  - Запитав Ден подивившись на дівчину та її знахідку.

******************************************

Ден, лісовий ельф, має чорне волосся, коротко підстрижене, овальне обличчя з трохи грубими рисами, які надають йому сили і рішучості.  Його зелені очі виблискують, висловлюючи його відвагу та рішучість.

Він одягнений у чорні штани, що сидять щільно на його ногах та сіру кофту, що зігріває його тіло в холодних лісових просторах.

Чорні черевики на ногах Дена захищають його ноги від дощу та бруду, і надають йому рухливості та гнучкості під час його мандрівок по лісах.

Ден - ельф з яскравим характером, що часто діє за своїми власними правилами.

*******************************************

- У нас сьогодні підстрелений вовк, забирайте – сказала дівчина передавши його в руки друга.

- Яка ти у нас ввічлива - З усмішкою сказав Альтер.

*******************************************

Альтер, лісовий ельф, має довге волосся, що досягає плечей з густими пасмами, що падають на його обличчя.  У нього овальне обличчя з гарненькою усмішкою, що виражає його грайливий і загадковий характер.  Його очі карі, вони сяють від жвавості та розумової рухливості.

Альтер має невеликі загострені вуха, характерні для ельфійської раси, які злегка виглядають з-під його густого волосся.  Він одягнений у сірі штани, що вільно сидять на його струнких стегнах, і чорну сорочку з декоративними вишивками, що відображають символіку природи.

На ногах у Альтера черевики з м'якої шкіри, зручні та пристосовані до лісових стежок.

*******************************************

- Не говоріть багато, йому допомога потрібна, що змогла те і зробила - відповіла дівчина.

Хлопці швидко привели постраждалого до їхнього табору і помістили його в палату для постраждалих.

Після цього чоловіка почали лікувати, вони витягли з його рани дві срібні кулі.

- Видно він пробув там довгий час - сказала Кіра, розглядаючи його зашиту рану.

- Гадаєш?

- Так, кулі пробули в його тілі десь два дні, тому що якщо це сьогоднішні поранення то рана швидко затяглася б та й стільки крові не пішло б просто так.

- Він ослаблений, ось тому це і зробили

- Так, саме так - сказала вона - Ситуація була досить складною, але добре що ти зуміла вчасно допомогти і забезпечити необхідну медичну допомогу - відповіла Кіра подивившись на подругу - Залишати його з відкритою раною це погано і некомпетентно так що молодець , він буде жити завдяки тобі

- Гаразд, я піду далі, якщо що кличте - сказала Ран і пішла.

- Успіхів

Настав вечір.

Обхід закінчено і дівчина повернулася до табору.

- Ране!  - з усмішкою скрикнув Ден підходячи до подруги.

- Привіт, як твій патруль пройшов?  - Запитала дівчина не знімаючи маски.

- Все як завжди, до речі той підстрелений прокинувся, мало табір не розгромив його заспокоїли і тепер проводять розмову

- Зрозуміло, мені варто йти на допит?

- Запитай у Кіри - сказав хлопець.

- Вона обов'язково пошле мене до нього, адже я ж його знайшла

- Ране!  - Закричала Кіра підходячи до дівчини та хлопця - Я думала ти вже з тим перевертнем розмовляєш

- Добре, я пішла – сказала дівчина і пішла у бік потерпілого.

Дійшовши до чоловіка, вона запитала.

- Як ви опинилися в цьому лісі та ще й у східній частині?

- Ти теж ельфійка?  - Запитав він розглядаючи дівчину.

- Ні, я людина - з сарказмом відповіла та - ви думаєте нормально рознести майже весь табір тих, хто допоміг вам?

- Вибачте ... правда винен

- Як звуть?

- Логан – відповів той.

- Гаразд , Логане відпочивайте

- Дякую що допомогла – сказав хлопець подивившись на дівчину – Чому ти в масці?

- Потворний шрам на все обличчя - відповіла вона. - То як ви опинилися тут?

- На нас напали, половина з моїх людей захищали мене, вони змогли відвести, але після того як я почав доходити до вашої частини хтось вистрілив двічі срібними кулями і так вийшло, що я пролежав з раною два чи три дні не пам'ятаю

- Вам дадуть місце для ночівлі, але думаю що ви самі повинні знайти шлях додому після того, як повністю видужаєте - сказала Ран.

- На жаль я не можу повернутися до королівства

- Чому?

- Це неважливо

– Ви принц?

- Король

- Ясно, відразу кажу ваша ,,владаʼʼ тут не працює - відповіла дівчина - Добре відпочивайте мені час додому

- Стривай!  А як тебе звати?  - Запитав хлопець узявши дівчину за руку.

- Навіщо вам моє ім'я?  - Запитала вона забравши руку.

- Мені важливо знати, хто врятував мене

- Моє ім'я Ран, задоволені?

- Так дякую

Дівчина пішла.

Прийшовши додому до неї в обійми кинулась Еліс.

- Раан!  - З посмішкою скрикнула вона-Як робота?  Що нового?

- І я рада бачити тебе, сьогодні була в східній частині лісу, давай я переодягнуся і ми поговоримо

- З великим задоволенням – сказала дівчина трохи злетівши і полетівши на кухню.

Зайшовши у ванну, ельфійка зняла маску поклавши її на тумбочку.

Зробивши всі водні процедури, вона переодяглася у легку сіру сукню без корсета та без довгих рукавів, декольте було середнє.

Волосся дівчина стригла раз на місяць щоб вони були короткими і фарбувала їх у чорний.

Підійшовши на кухню дівчата їли та розповідали як пройшов їхній день.

Перед подругою Ран була без маски, оскільки вона навчилася магії зміни і тепер дівчина схожа на темну ельфійку.

Тепер у неї темно-фіолетові очі, овальне обличчя зі шрамом, густі брови та пухкі губи.

Після всього вони пішли по кімнатам.