З того моменту минуло два місяці.

Люди Логана майже повністю завершили реабілітацію.

Поки вони були на лікуванні, король був на завданні з Ран, Деном та Альтером.

Кіра не змогла бути з ними так як треба було закінчити з документацією царства.

Аріон почав часто брати нові території, тому дівчина була постійно зайнята.

Еліс часто брала відгули, щоб посидіти з коханою людиною, Логан також допомагав феї з роботою в таверні.

Багато змінилося за цей короткий період, але головне , що Ран і Логан порозумілися, вони часто кудись їздили на конях і так само часто відпочивали разом.

Ден сильно ревнував, але намагався стримувати свої емоції, він також іноді їздив з ними.

В один із днів Ран сиділа на ганку свого будинку, дивлячись у небо вона згадувала багато і їй хотілося більшого ніж просто патрулювати та захищати всіх.

Тяжко зітхнувши, вона пішла в стайню.

- Привіт мій милий Верет - з ніжністю промовила дівчина дивлячись як її жеребець їсть - Знаєш ... мені хочеться поїхати, як і тоді

Кінь глянув на ельфійку і пирхнув на її слова.

- Хах таке відчуття , що я божевільна - з усмішкою промовила вона - Давай знову втечемо? Помандруємо світом , є багато місць в яких ми не були

- Не сумуватимеш? - з хитрою посмішкою запитав Логан стоячи біля входу.

- М? Логан, і тобі привіт - сказала дівчина подивившись на хлопця - Мені не доведеться, я хочу щоб ми всі разом пішли на зустріч пригодам, хто знає ... може альянс створимо

- Іноді мене лякають твої думки - відповів хлопець підійшовши до стійні і погладив мордочку Верета.

- Не така вже й погана ідея

- Ага, ще що придумаєш? - спитав він, подивившись на дівчину.

- Хм ... ще не знаю, а ти проти?

- З тобою хоч на край світу - тихо промовив король підійшовши до спини дівчини та обійнявши її.

- Хаха не бреши - засміявшись сказала Ран - Кожен з вас вже має те до чого все життя прагнув, у мене інші плани на життя

- Давай зробимо спадкоємця і нехай він керує моїм королівством – з усмішкою прошепотів на вухо дівчині Логан.

- Верет плюнь у нього! - скрикнула дівчина, почервонівши.

- Хахаха – засміявся хлопець.

- Сам роби і народжуй , я в цьому не беру участі - сказала Ран погладивши коня і попрямувавши до виходу.

- Гей! Я не закінчив! - з хитрою посмішкою промовив Логан дивлячись на ельфійку - Гаразд Верете відпочивай

Погладивши коня , король пішов за дівчиною.

Біля входу в будинок хлопець узяв ельфійку за руку і потягнув до себе, повернувши її до себе обличчям.

Взявшись іншою рукою за талію він повів її в танець.

- Ааа Логан! - розгублено скрикнула вона, встигнувши покласти іншу руку на плече хлопця.

Вони почали танцювати без музики просто біля входу до будинку. Вони рухалися повільно та граціозно, немов пливли в обіймах один одного. Не було музики, але їхні рухи були узгодженими та гармонійними.

Взявши Ран за руку і талію, Логан вів її в танці, вони плавно кружляли віртуальною музичною палітрою своїх уяв. Їхні погляди зустрічалися, вони посміхалися один одному, немов забувши про турботи та обставини.

- Думай , що ми самі - сказав він продовжуючи танець.

– Цікаво, скільки ще таких моментів у нас буде? - відповіла Ран, дивлячись йому в очі.

- Я сподіваюся, багато, - сказав Логан, наближаючись до її губ.

І так вони продовжили танцювати в обіймах один одного, насолоджуючись моментом і тим, що вони мають один одного в цій нескінченній пригоді життя.

Люди почали зупинятися навколо них та дивитись на цю несподівану та романтичну сцену. Деякі з них шепотіли та посміхалися, інші просто спостерігали з подивом.

До людей приєдналися Кіра, Альтер, Ден та Еліс.

- Що це на них найшло? - Запитав Альтер розглядаючи танець друзів.

- Аль, може спробуємо? – з цікавістю запропонувала Еліс.

-Хах як забажаєш мила - сказав ельф.

Альтер з усмішкою звернувся до Еліс, запропонувавши потанцювати без музики. Він простяг руку до неї, що чекає на її реакцію.

- Чому б і ні, - відповіла Еліс із усмішкою і взяла руку Альтера.

Під мурчання голосу Еліс вони почали повільний та легкий танець, повторюючи за друзями , які продовжували свій танець поруч. Ден та Кіра спочатку спостерігали за ними з невеликою часткою скепсису, але потім теж вирішили приєднатися.

- Я не особливо вмію танцювати, але давай спробуємо, - сказала Кіра, простягаючи руку Дену.

- Не хвилюйся, принцесо , я навчу тебе, - відповів Ден взявши її руку.

Як тільки Ран зрозуміла, що всі приєдналися до них , яскраво посміхнулася.

Усі почали танцювати у їхньому дворі наповнюючи повітря легкістю та радістю. Повільні та граціозні рухи зливались в єдину картину, немов кожна пара була частиною великої гармонії.

Логан і Ран продовжували свій романтичний танець, взаємодіючи, ніби вони читали один одного без слів. Їхні погляди були сповнені ніжності та любові.

Альтер та Еліс намагалися не залишатися в цій непростій конкуренції й рухалися в унісон, покращуючи свої танцювальні навички разом.

Ден та Кіра, здається, забули про все, крім один одного, зосереджуючись на своєму танці. Їхні рухи були трохи більш зухвалими і пристрасними, відбиваючи їх характери.

Люди навколо продовжували дивитися на них, їхні обличчя виражали повагу та здивування перед такою несподіваною та красивою сценою. Було видно, що ці моменти принесли радість та близькість навіть у цей непростий світ, це стало невеликою паузою повсякденних турбот.

Коли моменти танцю добігли кінця, кожна пара завершила свій танець легкими поворотами та ніжними жестами. Вони посміхалися один одному, дихаючи радістю та щастям, які принесла ця несподівана подія.

- Ух я втомилася, але як не дивно мені сподобалося - сказала Ран також яскраво посміхаючись.

- Це було чудово, - сказала Еліс із захопленням, обіймаючи Альтера.

- Так, ми навіть не помітили, як минув час, - додав Ден, стоячи біля Кіри.

- Елі, люба як ти? - Запитала Ран підійшовши до подруги доторкнувшись до маленького животика.

- Все добре, дякую Ран , це було дуже круто - сказала Еліс посміхаючись.

- Може, повернешся до мене? Мені так сумно без тебе - сказала Ран, дивлячись на фею.

- Я і так щодня приходжу сюди, - відповіла вона.

- Ви й так скоро частіше бачитиметеся, - сказав Альтер, посміхаючись.

- Це добре, - сказав Логан, подивившись на Ран.

- Ой! Мені час у таверну, добре я піду, дякую всім за танець - з усмішкою промовила Еліс.

- Всім гарного дня! - скрикнув Альтер, пішовши зі своєю дружиною.

- Не думала , що доживу до цього, вони прекрасна сім'я - з теплою посмішкою промовила Ран дивлячись їм услід.

- Згодна, Альтер любить її шалено - сказала Кіра ставши поряд з подругою.

- Він не зможе тепер так часто ходити на завдання, - сказав Ден.

- У тебе є Логан – відповіла Кіра подивившись на хлопця.

- Мене не приплітай, я і сам тут довго не пробуду - відповів Логан, обійнявши Ран зі спини.

- Припиняй її обіймати! Блохатий! - крикнув Ден узявши Ран за руку почав намагатися витягнути її з обіймів перевертня.

- Вони розірвуть тебе – з легкою усмішкою промовила Кіра.

- Я їх точно закопаю ... - сказала дівчина відкинувши від себе хлопців - Гаразд, піду я переодягнуся та патрулювати рушу

- Чорт я знову не зможу - важко зітхнула Кіра, подивившись на землю.

– Скільки він земель захопив за ці дні? - спитав Логан підійшовши до дівчат обтрушуючись від землі.

- Тобі допомогти? - Запитав Ден подивившись на Кіру.

- Швидше психологічна допомога знадобиться - відповіла дівчина - Якщо чесно, я вже не пам'ятаю яке за рахунком королівство

- Удачі в заповненні документів - сказала Ран, посміхаючись.

- Будь обережна у лісі, якщо потрібна буде допомога бери когось із розвідки – сказала Кіра подрузі.

- Як скажеш

Друзі закінчили свою розмову, і Ран попрямувала до будинку, щоб переодягнутися, а Логан пішов за нею.

Ден та Кіра вирушили до замку, щоб продовжити роботу з документами та обговорити нові території, які Аріон завойовував останнім часом.

Через декілька хвилин вони доходили до бази, але тут Ран згадала про деякі документи для Римуса.

- Чорт! Згадала - скрикнула дівчина - Логан ти йди , я скоро

- Впевнена?

- Так, мені швидко

- Я з тобою піду – сказав хлопець підійшовши до неї.

- Як скажеш, ходімо

Зайшовши в замок, дівчина привіталась з дворецьким та слугами , тим самим разом із хлопцем пішла у бік кабінету Кіри.

Але що ближче вони підходили, то голосніше було чути стогін.

- Що за? - здивувалася Ран, стоячи в коридорі навпроти дверей.

- Вони...

Подивившись у щілину прочинених дверей вони побачили як Кіра і Ден займаються сексом на столі в документах.

Здивування миттєво охопило Ран та Логана, коли вони побачили, що Кіра та Ден займаються інтимними справами на столі у кабінеті.

- О боже, що вони там роблять? - прошепотіла Ран, намагаючись закрити очі руками.

Логан, з подивом та деякою змішаною реакцією, сказав:

- Напевно, ми краще зачекаємо на них ззовні

Вони швидко відійшли від дверей та почали чекати, коли Кіра та Ден закінчать свої заняття. На обличчях Ран та Логана були червоні плями від збентеження, вони мовчки обмінялися поглядами, не знаючи, як краще вчинити в такій дивній ситуації.

- А казав , що кохає тебе - з незручною усмішкою промовив Логан.

- Хех чесно, я не засмучена, навпаки це навіть чудово - з усмішкою промовила дівчина подивившись на хлопця - Але краще б я цього не бачила хах

- Спробуємо? - з хитрою усмішкою запитав перевертень, наблизившись до неї.

- Іди ти - сказала вона, стукнувши хлопця по плечу.

Якийсь час Ран та Логан чекали, поки Кіра та Ден закінчать свої справи в кабінеті. З кожною секундою їхнє збентеження тільки посилювалося, вони вирішили поговорити, щоб відволіктися від цієї незручної ситуації.

- То які документи нам потрібні для Римуса? - спитав Логан, намагаючись переключити розмову на більш прийнятну тему.

- О, так, забула про це. " Римус просив деякі документи щодо угоди з торговцями з сусіднього королівства", - відповіла Ран.

Саме в цей момент двері кабінету відчинилися, Кіра та Ден вийшли з нього. Вони обидва здавались спокійними, ніби нічого не сталося.

- О! Привіт, щось трапилося? - Запитала Кіра швидко поправивши волосся подивилася на подругу.

- Не повіриш, забула документ Римуса - з усмішкою відповіла Ран дивлячись прямо подрузі в очі.

- Ми якраз його переглянули, - сказав Ден.

- Пха ... - мало не засміявся Логан відвернувшись - Вибачте ... Дещо згадав

- Припиняй... - сказала дівчина ледве стримуючи сміх.

- З вами все в порядку? – здивувалася Кіра.

- Так, так не турбуйся - сказала Ран підходячи до дверей кабінету - Не хвилюйся я сама візьму

- Ні! Почекай, я принесу його - розгублено скрикнув Ден зупинивши ельфійку зайшовши до кабінету.

- Що там? - спитав Логан, ставши біля Ран.

- А... так, так невеликий бардак - відповіла Кіра.

Поки Ден шукав документи , Ран та Логан залишилися в коридорі з Кірою. Час здавався сповільненим, між ними панувала незручна мовчанка.

- То що у вас нового? - Спробувала Ран почати розмову.

- Не багато, божевілля з документами та справами королівства, - відповіла Кіра, намагаючись скрасити момент тиші.

- І ти знайшла час для романтики, мабуть, - додала Ран з усмішкою, дивлячись на Кіру.

– Що? Ти про що? - ніяково запитала дівчина.

- Як довго ви вже разом? - спитав Логан, посміхаючись.

- З ким...?

- Ми чули вас чудово – відповіла Ран з усмішкою.

- Пробач ... - сказала Кіра відвівши погляд.

- М? Ти чого? Я щаслива за тебе - відповіла Ран обійнявши подругу - Ти гідна найкращого

- Раан - тихо сказала дівчина - Вибач мені

- Гей! Ти не винна в цьому - сказав Логан - Ви і справді чудова пара

- Згодна, просто будь зі мною відкритою - додала Ран став навпроти дівчини.

- Ти і справді моя найкраща подруга - з усмішкою та сльозами на очах промовила вона.

- Хех

Ден, повернувшись із документами, вручив їх Ран та Логану. Ельфійка та король вдячно посміхнулися їм , забравши документи.

- Дякую, ви нас врятували, - сказала Ран.

- Нема за що, - відповів Ден з усмішкою.

Потім вони з усмішками на обличчях, нарешті вирушили назад на свою базу, залишивши Кіру та Дена завершувати свої справи у замку.

На базі на них чекало багато роботи.