Безсмертні
Звичайний ранок, сон звичайний, Звичайний дім, звичайна мережа. Усіх поглинув сум звичайний, Ця вічна нескінченная нудьга. Ми всі є в'язнями бездонної печалі, Що є жорстоким нашим глядачем. Вона зібрала до купи всі деталі І темрява змінилась відчаєм. Немає світла більше в світі, Дійшли до цього ми самі... Колір яскравий в самоцвіті Змінивсь і втратив свою міць. Безмежний сум, печаль безмежна, Безмежний відчай, безмежная нудьга. Усіх згубила доля ця безмежна, Звичайний вчинок не сповнений добра. Ви постривайте, але ж надія Дарує світло, сповнює тепла. Не може перетворитись ця подія В трагедію, складену з суму та зла. Ще є можливість все змінити, Прокласти шлях до майбуття, Нудьгу та відчай замінити На душу сповнену життям. Чудесний ранок, день чудесний, Чудесний дім, чудесна мить. Ти теж будеш завжди чудесним, Як зхочеш все в собі змінить.
2018-10-28 08:51:58
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Joseph Slowly
Можеш написати будь ласка які, я щось не можу зрозуміти😅
Відповісти
2018-10-28 08:57:08
Подобається
Joseph Slowly
Це я так і задумав(і це ж здається називають не паразитами а якось типу повторів)
Відповісти
2018-10-28 09:01:30
Подобається
Joseph Slowly
А, щось слово забув 😅 Дякую))
Відповісти
2018-10-28 09:04:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1623
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2075