Апроксимація буття
Joseph Slowly
Душевний спокій прагне каяття Священного, перед самим собою, Не марячи на шиї більш лозою, Згадавши про незгоди всі буття. Він упивається в щирості життя, Віднявши гордість - панівну ту силу, Що так і хоче затягти в могилу Нікчему, що звав себе як "нижчий я".
2023-01-18 20:20:50
2
0
Інші вірші поета
Кінець та початок Янгольські крила DS I. Подруга
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2831
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3245