Подруга
Існує здавна, кісток холодних її дотик Пронизує живе все до кінця. Ніхто не знає, де буде його останній подих, Чи то в музеї, чи то у квіткаря. Можливо в день святковий відбудеться ця зустріч, Можливо в старості, коли настане час. А може це лиш плід чиєйсь уяви, Звичайний сон, що бачив кожен з нас. Ті воїни, що десь там помирають, Що їхня доля переходить з уст в уста, Вони про допомогу Бога просять: "Спаси ти, Боже, не втікай! Врятуй ти жінку і дітей моїх, Нехай вони поїдуть в кращий край! Як смерть кістлява вздожене і їх , То в пеклі жити - це мій рай!" Та він не чує тих молитов, Байдужий він до цих людей, А смерть кістлява знає міру Прийде по жінку і по дітей...
2018-10-09 17:45:34
6
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15929
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4996