Абстрактне
Прокинувсь ранком, сон скінчився, У серці вогник запалився. Весь світ - це щастя, не журба, У світлі сонця ти стриба. В вікно ти виглянув удень, Поглинув тебе ритм пісень. У танець ринувсь мимоволі, Утратив шанс ти жить без долі. На вулиці все білосніжно, Неначе сніг той впав так ніжно. Сніжинки, пливучи у небі, Задовольняють всі потреби. Можливо дурник, може геній, Він збожеволів в цій шаленій Як музика, дурящій пісні "Життя не може бути лиховісним".
2018-12-18 19:41:42
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11821