Прокляті душі

Joseph Slowly

Пливеш ти кораблем нескоро, Немає в трюмі вже нікого... Пливеш і бачиш океан, Який узяв тебе в оман. Глибокі води, небо темне, Безжальний шторм, життя даремне. Пливеш і бачиш моряків, Таких нікчемних хробаків. Кожен із них грішник страшенний, Продав життя за скарб мізерний. Один хотів жінок без волі, Щоб ґвалтувати у полоні. Другий же був більш скромніше, Лиш вбив сім'ю, щоб виглядать сильніше. "А капітан то чим згрішив, Він навіть пальцем не ворушив? Він не хотів ось того всього, Проте так склалась доля в нього. Матроси вийшли з-під його контролю, Не винен він, що втратив над ними волю." Поглянув в воду ти на капітана, Ланцюг тримав, душа катувана... Він просто плив на кораблі, Дививсь у небо на кровавім тлі... Відвів ти погляд в море, в даль, Наповнив серце твоє жаль. І плив ти просто кораблем, Спалив матросів кровавим тим вогнем...

2018-12-22 16:49:40

Інші вірші поета

Той, що бачив більше за будь-кого з людей Подруга Звичка Життя прекрасне

Інші поети

Serg Leon

@Serg_Leon

Asker Nerys

@Asker_Nerys

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2319

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5651