Шепіт морів
Земля, похована під водами морськими, Оплакана уламками від кораблів, Замучена від бруду їх жахливими "Скарбами", забраними у морів. Здавалося б, шепоче морський вітер Про долю, створену у кораблів Складаючи передсмертні заповіти До чайок - відчайдушних посланців. Та Посейдон - великий бог морів Помилує не всяку душу, Потопить зо дві сотні кораблів, І лише десять повернуться на сушу. А кораблі - це наші душі темні, Що пропливають простори морські, У когось паруси нікчемні, У когось крила ангельські...
2019-09-21 19:10:40
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5681