Кохання
Анастасия Сокорева
Ще світить місяць,снують тумани. Під покривалом дрімають міста. Твій милий носик вводить в оману, І посміхаються щирі вуста. Можливо треба нам дуже мало, Та зрозуміти повинні ми. Чого б не стало,що б не бувало, Кохання в дорозі,стеліть килими! Кохання чекає десь там,за рогом, Дорога терниста,лиш милі вуста. Нас стрінуть тепло, перед порогом. Життя-арифметика,та непроста.
2018-12-16 08:19:37
5
0
Інші вірші поета
My love Радість Роздуми Війна у серці
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Meriem Gsm
@meriem_gsm
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13277
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2374