Колоскові мрії
Анастасия Сокорева
Одної ночі я не спала, Гляділа в місяця боки. І дещо,на увазі мала, Вже не одні лиш ці роки. Згадала морок,шепіт гаю, І як голосять колоски: "Ми хочемо свойого раю, Лиш марно кличемо роки" Вони ридали,бідолашні, Про мир,добробут на землі. Ще не дійшли до них підпашні, Ще буде щастя на ріллі!
2018-12-16 08:20:18
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
Молодец!
Відповісти
2018-12-16 08:52:54
1
Анастасия Сокорева
@No feelings дякую)ви дуже люб'язні)
Відповісти
2018-12-16 09:05:41
Подобається
Інші вірші поета
Кохання Ми Правда життя Роздуми
Інші поети
Тесса
@caxxap16
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1994
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970