Колоскові мрії

Анастасия Сокорева

Одної ночі я не спала, Гляділа в місяця боки. І дещо,на увазі мала, Вже не одні лиш ці роки. Згадала морок,шепіт гаю, І як голосять колоски: "Ми хочемо свойого раю, Лиш марно кличемо роки" Вони ридали,бідолашні, Про мир,добробут на землі. Ще не дійшли до них підпашні, Ще буде щастя на ріллі!

2018-12-16 08:20:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

No feelings

Молодец!

Відповісти

2018-12-16 08:52:54

Анастасия Сокорева

@No feelings дякую)ви дуже люб'язні)

Відповісти

2018-12-16 09:05:41

Подобається

Інші вірші поета

Існування Жаднюга Кохання Лебедині роздуми

Інші поети

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

BLUE

@Taekooki98

Khokh..

@khloudm99

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2379

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2397