Червоне і чорне
Як затихає все навколо, І пропадає вся любов. Тут чорний крук кружля довкола Й червоний ворон чує кров. Вони сдружились під канонади, Під канонади вони й помруть. Коли кричать нам:"всё так и надо!" Ті росіяни їх заберуть. Знаю,погано,сім'ю ділити, На "правих","лівих",це все устав. Тепер кладемо у труни квіти, Й нема надії,щоб хтось устав. Це все нелегко,лиш крові море. Червоний ворон,на білім тлі. Чи змиє море,все наше горе? Й як тепер жити,на цій землі? Стоїть. Як віск,бліда мати й плаче: "Як я без тебе додому піду?" Вгорі червоний ворон кряче. На кров. На бурю і на біду.
2018-12-16 08:18:59
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
Класс❤
Відповісти
2018-12-16 08:53:05
1
Анастасия Сокорева
@No feelings благодарю)
Відповісти
2018-12-16 09:05:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13534