Повернись
Олександр Гусейнов
Я далеко не кращий на світі Я роблю помилки, як і всі Та з тобою хотів я горіти Коханням палким, ніби в сні Ти найкраща із всих кого знав Ти єдина в моєму житті Щастя, що Бог мені з неба послав А без тебе я жив у пітьмі Я ніколи не зможу забути Твої губи і ніжну усмішку Твій голос так хочеться чути Обійматися в нашому ліжку Ми гуляли удвох вечорами Ми щасливі були - Я це знаю Насолоджувались гарними днями Ти сказала мені - Я кохаю І нізащо не зможу повірити Що погасли твої почуття Своє серце тобі зміг довірити І без тебе не житиму Я Я не хочу тебе втрачати Перед тобою стаю на коліна Ніколи не пізно все знову почати Повернись до мене Каріна
2020-07-23 09:17:39
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Марі Жаго
Третья строчка, может лучше в теперешнем времени: та з тобою я хочу горіти. )))
Відповісти
2020-07-23 09:43:38
2
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі😉
Відповісти
2020-07-23 09:51:56
Подобається
Олександр Гусейнов
@Марі Жаго Може)
Відповісти
2020-07-23 09:52:03
Подобається
Інші вірші поета
Жив минулим... Сергій, залежний ігроман Не шукай... Відьма зуб точила на Івана
Інші поети
Fake Illinois
@troubled
Hiba Boo
@boohiba
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3325