Сонце, сонце...
Олександр Гусейнов
Сонце, сонце, що мені робити? Небо, небо, ну, скажи хоч ти! Поруч бути чи просто відпустити? Забути, залишити і назавжди піти? Хмари, хмари, не дивіться грізно Вітер, вітер, не сердись на мене Почуттів нема і тепер вже пізно Інакше я не міг і вчинив як треба...
2020-02-28 19:02:50
15
19
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (19)
Олександр Гусейнов
@Фαйղα Եօթթí #AР #FN Його можна розвинути)
Відповісти
2020-05-14 13:19:36
1
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
@Олександр Гусейнов напевно так) але я занадто лінива
Відповісти
2020-05-14 13:20:27
1
Лео Лея
Чудово👍
Відповісти
2021-05-05 15:51:29
1
Інші вірші поета
Забутий друг Мандрівка до... Древо пам'ятає Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2176
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2223