Їхні тіла віддають холодом
Олександр Гусейнов
Їхні тіла віддають холодом Вони нетакі, вони незвичайні Воюють з своїм природнім голодом Худоба прикована в стайні З болем в собі відвикають від крові Вони є незвірі, вони розуміють Зовні страшні та їх душі чудові Істоти про мир і життя тихо мріють Та в світі біда, називається "люди" Все що страшить вони звикли вбивати Від них не сховатись, вони є усюди Бідним істотам судилось програти Ми королі на цій рідній землі! Ми є краса, а вони є потвори! Ми завжди в усьому будем праві! Для нас всі ліси, всі річки і всі гори! І зникли створіння із світу людського Які так хотіли собі мирне життя Їх вбито усіх, усіх до одного Що є людина? Людина - це я! Ми так про себе гордо говорим Кожний гідний підняти сам Молот Тора Та тяжкі гріхи постійно всі творим Так, хто тут людина, а хто тут потвора???
2020-09-25 09:35:43
8
0
Інші вірші поета
МОЄ - ТВОЄ СЕРЦЕ Щоночі музика лунає... Слово Івась був наш сільський тріпло...
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3290
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2764