Життя людини
Юрий Voituk
Життя людини тонка річ, Сьогодні є, а завтра вже нема. Щодня мене тривожить думка, Невже це правда? Смерть одна! А як же Бог, життя на небесах і в пеклі? Чому людина збуває головне ? Життя одне , не нехтуйте ціннішим! Цінуйте час і кожну його мить ! Усі хороші і страшні моменти , В печалі, радості , коханні і журбі. Не завжди , буде чорна полоса, Настане й також біла.
2020-08-08 05:55:43
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Самое сложное комментировать стихи с религиозным подтекстом, и я объясню почему: совершенно не важно к какому вероисповеданию принадлежит человек, но Библию в руки брал каждый. Я обращаю ваше внимание на то, что это моя точка зрения, основанная на Библии. В Библии, а Евангелии от Иоанна написано, что Бог- есть любовь и не будет никого жарить на сковороде в аду. Верно указано, что смерть одна. Но есть духовная смерть, а есть физическая. Духовная смерть- это когда человек удаляется от Бога и Его заповедей, а физическая- это смерть тела. Так что когда пишутся такие стихи, обращайте внимания на позицию Бога, а не на людские традиции, они не всегда верны! С уважением, Игорь Демин.
Відповісти
2020-08-29 03:27:35
Подобається
Інші вірші поета
Ти не один О, Україно Герої України Темная нічка
Інші поети
Victoria Shepherd
@VictoriaShepherd
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2126
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2559