Далёкая звезда

Володимир Брама

Далёкая звезда!.. Блесни на небосводе мерцающей свечей, Лучем холодным укажи мне путь, Пусть свет твой станет моей душой, Сырым ветрам его, быть может, не задуть. Зажгись, моя звезда! Прошу… Разгони хоть на мгновенье тьму: Какой уж год безцельно я брожу По темной стороне своей планеты. Зажгись, моя душа! Промчись… Как хвост загадочной кометы, В пространстве озарись. ________________________________________

2024-06-06 06:58:37

Інші вірші поета

Не губи Нет больше Окину взглядом даль В минуты

Інші поети

Sp Sp

@sp123

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Robbie Massey

@robbie_massey

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6566

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12474