Сорванный ветром лист
Сорванный ветром лист клена, застывший аист на крыше дома, с подбитым крылом птица — тоска в глазах… Шорох под ногами… Написанные тома — бумажный ворох, идет гигантскими шагами человек: какая там птица, какой еще грех, заканчивается двадцатый век — нам некогда… Мы — неустанный бег по прямой, стремительный, мешающий смотреть по-сторонам, тем более оглядываться назад. Да, некогда оглянуться нам, понять, вернемся-то вспять: земля ведь круглая и одна. Одна…
2024-08-15 05:31:09
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13304
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2136