Малюнок синьою ручкою
У мене в шухляді захована купа каблучок. На жаль, обміняти я їх вже ніколи не зможу. На згадку про наші довічні дитячі заручини Залишиться лагідний погляд крізь сльози ворожі. Памятаю, почула від тебе блаженну промову: «Mon ami, моя рідна, розлуки то просто дрібниця.» І все, що пізнала, наразі ховаю в шухляді, Благаю, ami, отямся, отям і спинися. Так прикро, я млію від кожного теплого слова. Ти знаєш, я з лютого наче заклякла мішень. Вбачаючи день, зруйнуюся в сутінках знову, І лишень прошу не співай з нею наших пісень.
2022-12-17 13:05:36
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12405
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3457