103, 112, 911
Поліна Богаєвська
103, 112-1. Сплетіння рожевих судин. Спотворення кольору шкіри Заради безпеки і миру. 103, 112-1, Обійми безбарвних стін. Уривчасте дихання тіні, Руйнація, морок, прозріння. 103, 112-1. Відсутність квітчастих крил. Безсоння, жалоба і біль. На жаль, чи на щастя — живий. 25.07.23
2023-07-25 05:56:40
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
Гадки не маю про що, але стильно
Відповісти
2023-07-25 09:51:58
1
Поліна Богаєвська
@Олег Шаула дякую!
Відповісти
2023-07-27 06:22:05
Подобається
Н Ф
Напевно це про якогось воїна, що вижив, коли надія на це була втрачена
Відповісти
2023-08-25 07:48:35
1
Інші вірші поета
Я плакал. Густаву Ару Hi Layla. Preordained Hello, friend Не мой
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3323