everything u said
Але станом на зараз — війна. Не питай, чом ночами не сплю, Чим сполохана містом блукаю, Захлинаючись кров’ю зі сміху. Як зозуля дротами на ранок Підлатаю спотворену стріху. Сповиваю духовну основу — Непорушне ідейне гніздо. Щодо завтра провадимо мову, Зігріваючись терпким вином. Ти благаєш про смерть в безгомінні, Я живу серед попелу мрій, Чорних рук, білих крилець сплетіння, Пристрасть серця, невпинний двобій. Як вертатимеш в грудні додому, Не полиш полуниць і квіток. Мені лячно дивитися вгору, Я нажахана смерчем думок. І все те, що колись ти промовив, Відтепер лиш суцільна луна. Щодо завтра провадимо мову. Але станом на зараз — війна.
2022-12-17 13:02:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4593
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1519