everything u said
Але станом на зараз — війна. Не питай, чом ночами не сплю, Чим сполохана містом блукаю, Захлинаючись кров’ю зі сміху. Як зозуля дротами на ранок Підлатаю спотворену стріху. Сповиваю духовну основу — Непорушне ідейне гніздо. Щодо завтра провадимо мову, Зігріваючись терпким вином. Ти благаєш про смерть в безгомінні, Я живу серед попелу мрій, Чорних рук, білих крилець сплетіння, Пристрасть серця, невпинний двобій. Як вертатимеш в грудні додому, Не полиш полуниць і квіток. Мені лячно дивитися вгору, Я нажахана смерчем думок. І все те, що колись ти промовив, Відтепер лиш суцільна луна. Щодо завтра провадимо мову. Але станом на зараз — війна.
2022-12-17 13:02:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3323
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022