Вірші
Тепе не я
Я у страшному світі
Де зло поверг добра
В мене більше нема емоцій
Їх замінили гримаси
Я тільки одна
Серед дикого світу
Більше нема добра
Яким я жила
Тере я тільки істота
Без розуму і душі
2
0
161
Таке життя
І покриває моє серце пліснява
Немає сил на щось живе
Дні проходять без щастя
А краще так і не стає
Я плачу майже кожний день
І здається що вмираю
І нема кому мені допомогти
Я сама в цьому життєвому нещасті
І мабуть відвороття вже нема
3
0
152
Мої думки
І зникну я і моя душа
Настане темрява
в тілі онімілім
І не скаже ніхто
Осуду свого не висловить
Не буде кому
Вже не буде причини для того
Це ж так треба
Думку свою сувати
Куда тебе не просять
Вважаєш вона комусь потрібна
Отрава та зі слів
Сказаних що вбивають
Ту невинну душу
Та кому є діло
До хороших справ
Коли є сили псувати
Все прекрасне
4
0
154
І вже ніколи
І я вже не поцілую твої вуста.
Не загляну в твої карі очі.
Кожної ночі наодинці сама
з собою теревенню про наші ночі.
І хто б спитав чи знала колись тебе,то мої вуста промовлять
"Ні" і замкнуться від болі,
якою горю кожного дня.
Нестерпно мені пам'ятати про тебе як про людину,котрій
колись я зізналася в коханні,
а тепер згораю до тла.
І ніколи не судилося мені
бути з тобою,то ж покинула,
хоча зараз не раз про це шкодувала,і здавалось,що
Це вже кінець.
2
0
165
Просто думки
Я прокидаюсь
Хоча цього не хочу.
Мене мучать сумління
Чи того я хочу?
Немає кінця
І немає початку
Чи справді це те
Що мені потрібно?
2
0
157
Нічне світило
Я заворожена нічним світилом.
Мені здається він
щось ховає, якусь магічну силу,
незвідану ще людьми.
Я кожної ночі стиха
за ним спостерігаю,
з надією чекаючи
появу магії його.
Проте із розчаруванням
я завжди засинаю.
Мабуть не мені він
свою силу покаже.
2
0
178
Твій кінець
І загляну я
у твої криваві очі,
прочитаю правду в них.
Що криється за злом
твоїм дізнаюсь
І вб'ю зсередини за мить.
Ти впадеш швидше ніж піднявся
і пустиш останню чисту сльозу, що трималася за твоїм
кам'яним серцем
і не забруднилась
кров'ю твоїх жертв.
І не буде в тебе останньої волі, останнє слово
не вийде з твоїх вуст.
Ти як здобув вершину,
так в тебе я її і відберу.
І це стане твоїм кінцем.
3
0
145
Світ у дитячих руках
Нам ще далеко до суворого світу,
проте ми справляємся з ним.
Радість приносимо без віддачі.
Мудрі ідеї не шкодуєм відать, адже світ у руках кожних дитят
0
0
189
Don't give me asleep
Don't give me asleep.
I want to see you the whole night.
I will touching your body
You know i love you.
I fall in love.
I fall in love.
And now i want to be by you.
Don't give me asleep.
Let me watching you.
Let me, please.
2
0
182
Ти пішов
Ти пішов.
Я тобі вже не присвячу пісню.
Буду в ліжку за тобою сумувати,
із теплотою про тебе згадувати.
Ти пішов.
Так швидко і так непомітно.
Я не встигла добре тебе пізнати,
вдосталь задовільнитись
твоєю присутністю.
Ти пішов.
Ми навіть не попрощались,а
ти лише останній раз
на мене глянув.
І на тому дякую.
Погляд твій запам'ятаю і не забуду,до поки знову не зустріну.
Ти пішов.
Моє серце крається.
Може та ще й зустрінемось.
Та знай,я залишу ту любов
в краплі в душі.
3
0
173
Недосягнутість
До чого душа лежить моя?
Кожного вечора питаюся.
Де б знайти ключ від мрії?
Після поразки гадаю.
Чого мені зараз потрібно?
Ця думка спокою не дає.
Може десь серед синіх трав?
Шукаю очима,але не знаходжу.
Мабуть,це така доля моя.
Хтозна чи колись візьму
Її у свої ніжні руки.
4
0
142
Кидай!
Кидай у безодню своє серце!
Побачим хто ж стрибне.
Кому любе твоє серце,
Хто хоче бути ним зігрітий
Кидай,а то не дізнаєся.
Правда завжди криється.
Обпечешся і все.
Покине душа тебе.
А ти житимеш мрецем.
Кидай же і подивись!
Гадаєш страх і сумніви того варті?
Не бійся,кидай!
І нарешті щастя навідує тебе.
4
0
296
Англел Смерті
Заспіває англел смерті пісню.
Вона буде литися по самотніх гробах.Лугатиме музика з кістки мерця,а голос доноситиметься з могили.Влаштують духи свято в день смерті і танцюватимуть на гробах,поки ангел смерті не доспіває свою пісню.
(Щось дивні в мене вірші серед ночі)
4
0
289
Грішна душа
В моїх губах сигарета.
Я пропалюю нею себе.
Ковток отруйного спирту
враз зігріває мене.
Хуртовина розвіює мої
останні слова,а серце
кам'яніє і впадає в безодню зла.
Я вже не почую доброго слова.
Не побачу ласкавої посмішки.
"Грішна душа не заслуговує
цього",–сказали поважні люди.
"А пеклом вже звуть мій дім".
3
0
287
Я кохаю
Я кохаю.
Про це говорить мій погляд.
Я кохаю.
Каже мій голос.
Я кохаю.
Шалено рветься моє серце.
Я кохаю.
І нехай це буде клятвою тобі.
4
2
182
Крила
В мене є крила,але я не літаю.
Я як курча тільки ними махаю.
Видимість крил мені допомагає.
Серед птахів мене добре знають,
тому радо допомагають.
Моє життя обмеже землею.
До висот мені ніколи не дістатись,
хіба що в пригоду стане якесь диво.
Вони моя опора і за це я їх ціную.
Проте злетіти ніколи не перестану з надією мріять.
4
0
152
Розходимось
Я не була твоєю принцесою.
Ти не був моїйм казкарем.
Наші долі з'єднались випадком
Та не сплелися у вічний сонет.
Наші дороги на цьому завершились,
а пісня й досі лунає у наших вухах.
6
0
149
Мої я
Я знайду тебе скільки часу б це не витратило.
Я чекатиму на тебе попри всі перестороги.
Я кохатиму тебе як рідну мову.
Я цінуватиму тебе як Батьківщину.
Мені важливий і потрібний ти.
Та лиш що хочу взаємності.
5
0
200
Ці очі
В сні я бачу твої очі.
І на яву зустрічаю щиро їх.
В них топлюся і живу.
Я їх кохаю та до них завжди
Іду через стрімкі переливи,
що з шляху звертають.
Вони для мене найближче,що тільки серцю радо.
Я буду поруч без причин,
Лише щоб бачити ці очі.
Бажаю тільки жити вдивляючись
В блакить їх кольора.
6
1
222
Доля
Невблагана доля моя,
Проходить крізь мене.
Не стерпіти їй мого лицемірства,
Вона покаже правидний шлях мені.
Я її впускаю,дрижу і вогнем проймаюсь.
Вона мій вірний спутник,моя Біблія.
Ніхто так не був близький та вірний мені.
Не будь-хто зумів увійти в ложе мого серця.
Та долі цій було піл силу.
Я не відпущу,триматимути у своїх обіймах, любитиму та оберігатиму.
6
0
215
Це все
Я тебе молю
Залишись зі мною.
Я тебе прошу
Зігрій мене своєю грудиною.
Ласкаво поклич,вуста приклади і погладь
4
0
141
Правда
В моєму сні багато правди.
Тої,що захована у глибокі скрині.
Котра виривається звідти.
Ламає стереотипи.
Їй перечать інші,глузують і проклинають.
Та вона проросла,прикріпилась
на зовні,а тепер шкодить тим,
хто від неї тікав.
3
1
192
Пастка
Думки мої - це вир.
Я в ньому потопаю.
Пастки постановлені повсюду.
Ступиш не туда, капець.
Обережно,ти знаєш правду.
Заспокоїся,це всього лиш гра.
Ти її програєш, ти знаєш.
Тому грай і без перепочинку.
5
0
179
Це тільки в нашій голові
Я колись присягала тобі.
У вірності,у вічному коханню.
Обіцяла,що кожний день буду думати про тебе.
Це було дурницею.Я хочу виправити все.Зректися цього кохання,якого огорнули гриби-мікроцети.
Я хочу в твої обійми.Засинати поряд і вчувати той голос,що пробуджував в мені сотні мурашок.
Ти був майстром чарівних слів,за фахом - дій.Я покорилася,а тепер шкодую,вмираю і сумую.
Я обіцяла,я й зрікалася.
Невимовний жах відчула,
Котрий встиг погубити.
Ти й негідник,й коханець мій.
4
1
91
Наше
Не залиш мене одну.
В цій темній порослій
цвітю кімнаті.
Подивись, заговори
Покажи,що
Це щось більше, ніжніше, інтимніше.
Якщо любиш будь ласкавий,будь.І в цій темній порослій цвітю кімнаті зігрій мене.
5
1
229
Ми
Спалах очей.
Мов звук стрімкий.
Ти в мені.
Відвороття немає;
Я не закінчу,
ти не посмієш.
Ми лише одні в бурі бажаннь.
6
0
189
Врода
Душа ув'язнена в портреті.
А врода залишилася повік.
Так він благав,і поплатився за це,не відчуваючи себе щасливим.
Чого варті його спокути?
А чи були вони взагалі?
Знав він,що гріх сотворив?
Чи не хотів знати?
Його врода ж його погубила.
Душу ув'язнили.
Щастя не відкрила.
Кохання забрала.
Загубила у морі розпусти,
гріхів та переживань.
А варта була вона цього?
Ні,але визнав це запізно.
///Ідею взято з книги "портрет Доріана Грея"(Оскар Уальд)///
6
3
151
В'язниця
Гуляє вітер по луку.
Гуляє душа там.
Покинута іншими,
Втомлена від дійсності,
Засмучена реальностю.
Бачить іде на зустріч
щастя.
Але вона її промайнуло.
Більше засмутитись вона не могла,тому зірвала бурю над собою.Поспішила гармонія
Заспокоїти її,але сили не вистачило.
Кохання сиділо під деревом
І тільки споглядало.
Раптом злетіло і ув'язнило.
Душа раділа,хоч це була
В'язниця,але саме там вона
сповна відчула щастя і гармонію,
Яких до того ігнорувала.
3
0
161
Кохання
Я тебе чекала,
але ти не прийшов.
Я за тобою сумувала,
але тобі було всеодно.
Те ж саме і ти колись потерпав, але я не знала.
4
1
191
Присвячується Карпатській Україні 1919-1939
Зима,ти стільки холоду принесла.
Різдвяних свят у мою хату.
Зараз я спокійно сиджу біля вікна,
Спостерігаю як сніжинки падають дололу.
А в часи, коли країна боролася за свою незалежність ніколи було сидіти.Хто в політичну арену йшов,хтось – на військову...
Люди боролися за свою свободу,за свій рідний край.
Як страшно тоді жилося.
З одного боку Польша наступала,
З іншого Угорщина...
В час,коли нашу незалежність нехотіли визнавати інші.
Але, хоч би що,нас можуть силою
взяти,але не українським духом.
5
4
241
Зимовий день
Багато снігу паде дололу.
Будинки переповнюються теплом.
Закутані в теплі пуховики,
діти бавляться під
маминим вікном.
Хто ловить сніжинки;
Хто ліпить снігову бабу.
Зтось катається із гірки,
А хтось валяється в снігу.
Тепла ті не чекають;
Ні морози їм не мішають;
Ні заклопотані батьки.
2
2
180
Зорі
Зіроньки на небі поступово з'являлись,коли сонце
за горизонт сховалось.
Які ж бо вони прекрасні –
іскорки космічні.
Коли б моя воля вічність вами милувалась і кожної
ночі вам всміхалась.
6
4
238
Місяць
Йдучи повз високі гори,
примічаю я тебе –
небесне нічне світило.
Врода і загадка
криється в тобі...
Ох,так розкажи
же ти мені її!
Я всеодно буду тебе
виглядати,поки ти
будеш мовчати
5
2
265
Сонце
Сонце із-за гори встає.
Будить променем світлим мене.
Я охоче прокидаюсь.
На обличчі усмішка заграє,я
потягаюсь.
Земля барвами грає,бо її сонце зігріває.Пролетає
пташка над моїм вікном.
На підніжжі гори дитячий сміх залунає.
5
2
234
Зима
Паде сніжинка,
паде маленька.
Тане на твої руці.
Шепоче вітер–зиму вітає.
А ти щаслива біжиш по засніжиним схилам
всіх до себе заклика.
5
2
265
Момент(3)
Туго ниє душа,
З кожним прочитаним словом.
Стиха муркочить душа;
З підпівом образа.
Закінчилось все непочавшись –
моє серце зруйнува.
8
2
308
Момент (2)
Неочікувано якось.
Близько.Місяць неповний
освітлює шлях,а зорі йому у поміч.
А тут раптом ти.
Шалено б'ється серце.
Раптом тепло,хоч холодно було.Гм.Це доля?
Випадковість?
Момент незупинився...
Ні.Зупинився.Коли ти зник.
Світ перевернувся,але потім
все стало на свої місця.
Ха-ха-ха.
Яка іронія.Переконую себе,
хоч вглибині безпорадна.
10
0
246
Дощ
Почнеться він.
Застукотить у вікна.
Повіє холодком.
Чи то загримить,
чи то блисне.
Загуркотить дерево та впале додолу.
Лягне імла.
Потім просвітеться сонце,
а із-за гори проскочить барвиста.
7
1
225
9
Я вдячна за почуття,за
турботу,за емоції в твоєму колі,–
і більше того.Так чому ж
моє серце схилене до зовсім байдужого до мене.
Це кара чи подарунок
божий?!
Той всесвіт недосяжний
мені та чому любий такий?
6
0
304
Чай
Вечірнє небо
Повите чорними хмарами.
Стікає з даху краплини дощу,
А навколо опустився туман.
Я заварюю собі гарячий чай.
Цього разу малиновий.
Чекаю,щоб він простив і попиваю,
Милуючись небом.
7
0
207
Місяць
Ніжно-рожевим барвом покрите небо.Сонце
Заховалося за гору
Залишивши небо для
Нічного світила.
Він з'являється та його
Непомічають ті
Хто виснаженим
Днем повертається додому.
І тут вони підходять до вікна
З чашкою запашного
Чаю в очікування
Чогось дивовижного.
Їхній погляд зупиняється
На світилі й невідривається
Допоки незрозуміють,
Що це Місяць.
Й повертаються назад
В свій стомлений стан.
Хоч ненароком згадуючи
Про нього.Він в свою
Чергу продовжує освітлювати
Небо в ночі допоки його
Не замінить Сонце,–
Дене світило.
9
1
363
Обличчя
За горою ховається сонце
під снігом земля,
а за обличчям людей їхнє справжнє обличчя
При заході сонця настає пітьма. При таєні снігу оживає земля.
Та чи обличчя, що ховається,– покаже себе в певній обставині На картині Едварда Мунка— обличчя.
Страх так назвав свою картину художник.
Воно було чиєїсь людині.
Тільки,як він побачив його?
Різні гіпотези ставлять учені
Та знає,тільки художник тієї картини.
6
0
319
Страх
Наводить страх
Шум вітра
Виття істоти
На місяць,що від страху
Ховається за хмари.
Гм.Не варто йти самому
Повз місце
Де чутне шум вітра,виття,
Можливо, страшна істота ув'язнена там
Хтозна чи зможе той хто йтиме повз то місце,
Пройти без страху
ув'язненої істоти.
Хоч навряд схоче вона не поділитись ним.
Адже та істота втратила шанс на визволення,–забувши про спокій навік.
Чи той хто йтиме повз то місце,зможе побороти його і звільнити істоту
Заспокоївши її?
З часом вона сильнішила насолоджуючись страхом інших
Побувавших там.
Тому чи стане той,все ж сильніше,за страх,що предстане?
Заспокоїть істоту й сам поборить свій страх.
Та зробить те місце щасливим.
9
2
249
Звук почуття
Крик
Сміх
Вони звучать по-різному
Вони означають по-різному
Але вони,ті хто може
Розповісти про наш стан душі
8
1
245
Любов
Випромінюєш–затишок
Випромінюєш–щастя
Випромінюєш–...це називають любов
Вважають,що не варто
чекати слушної миті,
щоб про це сказати.
5
0
288
Відбуття та повернення
Стиха вітер співає.
Звучить дзвінкий голос пташки
І раптом вона стихає,бо ж
Зупиняється поглядом на падаючого,
помаранчевого від приходу осінні,листка,
Повз гілки сусідніх дерев.
Зліта з вже майже голого
дерева дзвінкоголоса.
Прямує до струмка, відблиску його променями сонця,
Пролітає ледь не торкаючись
його води і
Зника майже видним, здалеку, від місця того дерева де раніше лунав її голос,гіллям дерев.
Після,чути в тому місці тільки спів вітра та не гучний
потік струмка.А,також,тихий шелест,залишившись,листків.
Та відлетіла та пташка в місця де зеленіють дерева та сяє,теплими променями зігріває,сонце.
Але відлітіла вона знаючи,що повернеться в те місце,де поки володарює осінь.
І,тоді,знов буде лунати,в тому місці, її голос.
5
2
224
Страх
Неприємне відчуття
Пронизує тебе
А що станеться,після
Все закінчиться?
(сподіваюсь)
Ускладниться
(.....)*
Можливо,це все сон
Який закінчиться...
А чим закінчиться?
Можливо,хочеться закрити очі,
І,нічого не чути,
Чи....
А можливо,щось хороше
Якщо віриш тільки в погане
Сумніваюсь?
6
1
270
Шлях
Кришталевий струмок.
–Іде з гори на якій знаходиться кінець?
Закінчилася стежинна,лише струмок вгору.
–Це ступеньки?
–Так.
–Якщо немає стежинни,то варто іти струмком?
Але ж,я,не бачу кінця?
–До йди до краю,а там ти побачиш що буде.
Тільки йди босою,адже, ти не хоч, замастити струмок.
Якщо струмок чистий,то й шлях твій правильний.
6
1
247
