Момент (2)
Неочікувано якось. Близько.Місяць неповний освітлює шлях,а зорі йому у поміч. А тут раптом ти. Шалено б'ється серце. Раптом тепло,хоч холодно було.Гм.Це доля? Випадковість? Момент незупинився... Ні.Зупинився.Коли ти зник. Світ перевернувся,але потім все стало на свої місця. Ха-ха-ха. Яка іронія.Переконую себе, хоч вглибині безпорадна.
2021-08-20 19:24:08
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2658
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5063