Момент (2)
Неочікувано якось. Близько.Місяць неповний освітлює шлях,а зорі йому у поміч. А тут раптом ти. Шалено б'ється серце. Раптом тепло,хоч холодно було.Гм.Це доля? Випадковість? Момент незупинився... Ні.Зупинився.Коли ти зник. Світ перевернувся,але потім все стало на свої місця. Ха-ха-ха. Яка іронія.Переконую себе, хоч вглибині безпорадна.
2021-08-20 19:24:08
9
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3197
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13137