Момент (2)
Неочікувано якось. Близько.Місяць неповний освітлює шлях,а зорі йому у поміч. А тут раптом ти. Шалено б'ється серце. Раптом тепло,хоч холодно було.Гм.Це доля? Випадковість? Момент незупинився... Ні.Зупинився.Коли ти зник. Світ перевернувся,але потім все стало на свої місця. Ха-ха-ха. Яка іронія.Переконую себе, хоч вглибині безпорадна.
2021-08-20 19:24:08
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2693
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2024