Момент (2)
vlusya
Неочікувано якось. Близько.Місяць неповний освітлює шлях,а зорі йому у поміч. А тут раптом ти. Шалено б'ється серце. Раптом тепло,хоч холодно було.Гм.Це доля? Випадковість? Момент незупинився... Ні.Зупинився.Коли ти зник. Світ перевернувся,але потім все стало на свої місця. Ха-ха-ха. Яка іронія.Переконую себе, хоч вглибині безпорадна.
2021-08-20 19:24:08
9
0
Інші вірші поета
Мої думки Розходимось Сонце Обличчя
Інші поети
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2764
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4794