Зорі
vlusya
Зіроньки на небі поступово з'являлись,коли сонце за горизонт сховалось. Які ж бо вони прекрасні – іскорки космічні. Коли б моя воля вічність вами милувалась і кожної ночі вам всміхалась.
2022-01-16 10:51:29
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Любитель Физкультуры
😀😀
Відповісти
2022-01-16 16:46:25
Подобається
Сандра Мей
Це прекрасно❤️
Відповісти
2022-10-28 08:43:57
Подобається
vlusya
Я дуже рада,що вам сподобалось ❤️
Відповісти
2022-10-28 18:32:00
Подобається
Інші вірші поета
Нічне світило Сонце Відбуття та повернення І вже ніколи
Інші поети
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1071
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1422