Відбуття та повернення
Стиха вітер співає.
Звучить дзвінкий голос пташки
І раптом вона стихає,бо ж
Зупиняється поглядом на падаючого,
помаранчевого від приходу осінні,листка,
Повз гілки сусідніх дерев.
Зліта з вже майже голого
дерева дзвінкоголоса.
Прямує до струмка, відблиску його променями сонця,
Пролітає ледь не торкаючись
його води і
Зника майже видним, здалеку, від місця того дерева де раніше лунав її голос,гіллям дерев.
Після,чути в тому місці тільки спів вітра та не гучний
потік струмка.А,також,тихий шелест,залишившись,листків.
Та відлетіла та пташка в місця де зеленіють дерева та сяє,теплими променями зігріває,сонце.
Але відлітіла вона знаючи,що повернеться в те місце,де поки володарює осінь.
І,тоді,знов буде лунати,в тому місці, її голос.
2020-10-28 17:39:59
5
2