Сонце
vlusya
Сонце із-за гори встає. Будить променем світлим мене. Я охоче прокидаюсь. На обличчі усмішка заграє,я потягаюсь. Земля барвами грає,бо її сонце зігріває.Пролетає пташка над моїм вікном. На підніжжі гори дитячий сміх залунає.
16.01.2022
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Любитель Физкультуры
Классная картинка.
Відповісти
16.01.2022, 16:45
Подобається
Любитель Физкультуры
😀😀😀
Відповісти
16.01.2022, 16:45
Подобається
Інші вірші поета
Дощ Місяць Зимовий день Зима
Інші поети
mikami
@mikami
Mark
@dmoaa_Mark
Haru Goyang
@AppelmoiSenpai
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1721
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1557