Сонце
Сонце із-за гори встає. Будить променем світлим мене. Я охоче прокидаюсь. На обличчі усмішка заграє,я потягаюсь. Земля барвами грає,бо її сонце зігріває.Пролетає пташка над моїм вікном. На підніжжі гори дитячий сміх залунає.
2022-01-16 10:44:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Любитель Физкультуры
Классная картинка.
Відповісти
2022-01-16 16:45:24
Подобається
Любитель Физкультуры
😀😀😀
Відповісти
2022-01-16 16:45:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1424
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1232