Сонце
vlusya
Сонце із-за гори встає. Будить променем світлим мене. Я охоче прокидаюсь. На обличчі усмішка заграє,я потягаюсь. Земля барвами грає,бо її сонце зігріває.Пролетає пташка над моїм вікном. На підніжжі гори дитячий сміх залунає.
2022-01-16 10:44:33
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Любитель Физкультуры
Классная картинка.
Відповісти
2022-01-16 16:45:24
Подобається
Любитель Физкультуры
😀😀😀
Відповісти
2022-01-16 16:45:28
Подобається
Інші вірші поета
Місяць Крила Зима Пастка
Інші поети
Veilka
@Docthespacerock
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992