Колгосп нашого часу

Віталій Жох

Все так змінилось Аж дивно стало Як нас у клітки Усіх загнали Ніби під куполом ми опинились Вже і не дихаєм, і не живем Молимось ми лише про пощаду Щоб все це минулось, Щоб все це пройшло Ми ж просто дурні Придворні блазні Для королів що на горі Служимо їм Танцюєм, співаєм Й щастя нового вже ми не зазнаєм

2021-10-17 11:01:08

Інші вірші поета

Сумні реалії нашого життя Лицар Скільки ми знаєм Мороз

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Anna Sparrows

@birdwithword

Mari Polishchuk

@mariPoli

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6264

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16529