Колгосп нашого часу

Віталій Жох

Все так змінилось Аж дивно стало Як нас у клітки Усіх загнали Ніби під куполом ми опинились Вже і не дихаєм, і не живем Молимось ми лише про пощаду Щоб все це минулось, Щоб все це пройшло Ми ж просто дурні Придворні блазні Для королів що на горі Служимо їм Танцюєм, співаєм Й щастя нового вже ми не зазнаєм

2021-10-17 11:01:08

Інші вірші поета

Мороз Скільки ми знаєм Співці безсмертних од Сумні реалії нашого життя

Інші поети

David Laurent

@ledavdebvs

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1886

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2519