Колгосп нашого часу
Віталій Жох
Все так змінилось Аж дивно стало Як нас у клітки Усіх загнали Ніби під куполом ми опинились Вже і не дихаєм, і не живем Молимось ми лише про пощаду Щоб все це минулось, Щоб все це пройшло Ми ж просто дурні Придворні блазні Для королів що на горі Служимо їм Танцюєм, співаєм Й щастя нового вже ми не зазнаєм
2021-10-17 11:01:08
0
0
Інші вірші поета
Сумні реалії нашого життя Лицар Мороз Крізь вогні канонад
Інші поети
Троянда (Любов)
@lyubanya_colomba_di
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13494
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9412