Звернення до громадян України!

Вер Веріґо

Небо блакитними барвами грається, Жито, пшениця од вітру гойдаються, Дерево гнеться, аж мало не падає - Лізуть убогі із танками, градами. Сором та гнів - ми не знаємо гордості, Люд селюків - то московськії повісті, Вам остогидло на дядю горбатитись - Їдете в світ у безхатьковців бавитись. Люди, прокиньтеся, очі не муляйте! Ви же себе, мов пропащіє суните! Ми не потрібні ні Польщі, ні Данії, Лиш Україні - кохані, жаданії. Сором не ллється червоними пиками, Тим, хто говорить: "По-русски привыкли мы"? Їх не лоскочуть відважними крилами, Янголи вкриті мура́ми гранітними?! Що ж вони смерти у руки віддалися? Тільки, щоб нині ми мови цуралися? Братались із ворогом заздрісним, давнішнім, Змирились з режимом імперським та каторжним?! Сидять у парламенті гниди багатії, І сунуть під ніс обіцянки проклятії, Всю гниль на них ллєте і правильно робите, Та тільки ж ви самі їх кормите, поїте! "Нема України! І більше не станеться, Нам треба тікати, бо тут усе валиться..."- З такими словами Вона все ж завалиться, Бо з вами, амебними, країни не станеться! Ми волі бажаємо, миру та злагоди, Од щастя буденного радісно плакати, Ми хочемо жити! Без смутку всміхатися, І щоб наші діти країной пишалися! Нам небо блакитними барвами грається, І жито, пшениця од вітру гойдаються, Ми маємо все, тільки треба боротися - Тоді-то народом величним народимся!

2020-06-05 18:05:09

9

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Український конкурс для поетів. Умови прості вам дають тему а ви пишете вірш. Проект не мій. Якщо берете участь напишіть в коментарях під книгою.

Відповісти

2021-04-28 09:59:29

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1873

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5096