Милий друже
Вер Веріґо
Мій милий друже, де ти є? Чи поряд, чи далеко? Ти серце сколихнув моє, Тепер мені не легко. Ми вимушені зупинить Зітхання наші, душі, Самотній вогник запалить, Прощаймось, любий друже. Від бруду так втомилась я, Та ти мені наснився, І через день зустріла я, Того, хто в сні з'явився. Я більш за все боялась, що Згублю тебе не знавши, Розмови довгі ні про що, Летять, тебе спіймавши. Мій любий друже, де ти був? Чому прийшов так пізно? Напевно, вже мене забув, Я також, правда слізно...
2019-07-07 10:31:30
6
0
Інші вірші поета
Сизокрилий мій орел Я живу кожен день на голках... Намалюй На підвіконні квіти
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1497
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1783