Мама
Ти на ніч співала мені колискову, Казала так ніжно: "Тебе я люблю!", Я вчила з тобою свою рідну мову, Тепер нею щиро з тобой говорю. Ти часто всміхалась, даруючи радість, А інколи сильно сварила мене, Та я не боялась, шукаючи щирість, В очах бачила, як караєш себе. Я знаю, тобі дарувала і сльози, І радість, і біль та у грудях печаль, Можливо, у тебе на серці морози, Та я допоможу тобі знать вуаль. Мамо моя, ти за мене не бійся, Колись я покину тебе і піду, Шукати по світу свою я родину, Де я по - новому в сім'ї заживу. Для тебе я вірш напишу, і чудово, Згадаю про все, що приносила ти, Не плач, моя мамо, я стану дорослой, Та поки мені ще рости і рости!
2018-03-04 18:58:12
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вер Веріґо
Дякую😉😆
Відповісти
2018-03-04 19:53:31
Подобається
Zemlyanichka
Дякую тобі за такий щирий,пронизливий вірш!
Відповісти
2018-03-05 15:09:21
1
Вер Веріґо
Мені не важко. Дякую 😉
Відповісти
2018-03-05 15:39:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15874
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4206