My mind
sje_107
My mind is like a room, it has a door. It has space to think, to fill. Once I open the door. To bring in knowledge. Sometimes it wants to overflow to receive more. Once I open the door. I began to began to want more. Endless doors open, as knowledge mixed with thoughts. They began to pour in. In which I couldn't stop them. I only have one room, it's space is beginning to run out. More and more. Day by day. Month to month. And even years.... Until... Till... Till... Till...it...... EXPLODES!!!!
2018-09-03 21:39:55
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
kply
I remember this one from Wattpad
Відповісти
2018-12-07 19:51:37
1
imma_tamed_one
@kply me too
Відповісти
2019-02-06 17:15:07
Подобається
Інші вірші поета
Family emotions Some feelings of the world Worst to Best Saved
Інші поети
HAZEL GRACE
@just_another_someone
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3194
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2555