Стираючи кордони
Олександр Гурський
Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент) І за спиною завжди все зникає. Нехай минуле залишається у себе дома, Я не прийму його депресію у серце знову. Нехай майбутнє перестало обіцяти наше існування, Нас забувають люди кожну мить. Мені набридло жити в страху покарання, Давно ображених, минулих мрій. І ці думки нічого, і ніколи не приносять, Окрім розрухи деструктивних слуг, та все-таки... ~ Я чую їхній стук... Стук-стук-стук у двері нашої свідомості, Стук у двері нашого життя. Але ладно, байдуже, понятно?! Вони всерівно без ключа. Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент), Будь-ласка, нехай хоча б вони не ранять нашу душу та не руйнують наших мрій.
2023-11-08 23:38:10
1
0
Інші вірші поета
Хочу написати щось прекрасне Коротка історія одних ''лютнєвих'' стосунків Прояви загадковості Випадкові прояви світла
Інші поети
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3349
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3300