Стираючи кордони
Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент) І за спиною завжди все зникає. Нехай минуле залишається у себе дома, Я не прийму його депресію у серце знову. Нехай майбутнє перестало обіцяти наше існування, Нас забувають люди кожну мить. Мені набридло жити в страху покарання, Давно ображених, минулих мрій. І ці думки нічого, і ніколи не приносять, Окрім розрухи деструктивних слуг, та все-таки... ~ Я чую їхній стук... Стук-стук-стук у двері нашої свідомості, Стук у двері нашого життя. Але ладно, байдуже, понятно?! Вони всерівно без ключа. Ми маємо надійних спутників в житті (пауза, акцент), Будь-ласка, нехай хоча б вони не ранять нашу душу та не руйнують наших мрій.
2023-11-08 23:38:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223