Догори дриґом
Оксана Галицька
А ти говориш шепотом доріг. Крокуєш спокоєм асфальтних перонів. Коли на Землю випаде той перший сніг, Я буду в обіймах залізничних вагонів. Ти спробуй перевернути світ догори дриґом, Зануритись у підземні агонії, Та я буду схована в кутку під столом. Зігріваючись в склепіннях меланхолії. Можливо у тебе все таки вийде перевернути світ догори дриґом, І потрапити на чаювання до Мефістотеля. Але час буде вже втрачено... Загублено в рядках не існуючої симфонії. І його не поверне ні пекло, ні Мефістотель. І навіть світ, перевернутий догори дриґом. Тому замовкни. Або ж розчинись у володіннях цього самого Мефістотеля. ....А я залишусь сидіти під столом, граючи в покер зі Смертю. Усе в тому ж залізничному вагоні...
2019-10-08 18:00:15
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стефанія
Вау, я і не знала, що в тебе є такі вірші
Відповісти
2019-10-09 17:31:04
1
Інші вірші поета
Без назви Тобі Я чую відлуння твоїх голосів Я була вбита в п'ятницю
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12512
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15949