Квітне сад за дверцятами серця...
Квітне сад за дверцятами серця, Таємничий, не знаний людьми... Так під небом одвіку ведеться – Там, де світло – немає пітьми. Так немає й в любові образи, Й суму, відчаю, гніву нема. То не правда, що є в ній накази, То брехня, що люблю я дарма. Таємницю любові збагнути Не під силу людині ніяк, Лише Бог знає, буть чи не бути, Й не буває її просто так... Якщо любиш – радій! Значить, серце Не скували одвічні льоди, Значить, в ньому тепло віднайдеться, Як любов завітала туди.
2024-05-11 05:27:57
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2001
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6386